Тернопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 24

Розміщення і публікація матеріалів на сайті

Звертатись до педагога-організатора:

Будівська Іванна Іванівна

   ivankabudivska6@gmail.com

 

 

Система Orphus

 

На сайті 140 гостей та відсутні користувачі

( 17 Голосов ) 

divchynka kazka

   Це Мар’янка, учениця 4 класу. Дівчинка любить подорожувати, слухати музику, читати дивовижні казки та дивитися 3D мультфільми у кінотеатрах. Улюблені предмети у школі: математика, природознавство, читання, українська та англійська мови. Найбільше полюбляє юна письменниця відпочивати у рідній домівці та грати цікаві ігри з усією родиною.

   29. 04 2015 р., Мар’яна написала дуже цікаву казку «Чарівна скарбниця бажань» і хоче нею з нами поділитись. Отож, читаємо твір і ділимось своїми враженнями.

Чарівна скарбниця бажань

   Колись давним-давно жила на світі зовсім звичайна дівчинка, яку звали Катя. Вона була дуже щира, добра і допомагала всім людям. Її сім’я була не дуже багата.
   В тому столітті жила одна принцеса,яку звали Аліса. В ній текла королівська кров.
   Ось одного разу Катя зустрілася з Алісою, і вони познайомилися, але бажання подружитися у них не виникло. Через декілька днів Катя прийшла у палац до Аліси спитатися, чи вона не погодиться з нею піти гуляти. Аліса сказала:
   - Так, я буду.
   Катя і Аліса вже виходили і почули, як придворний сказав:
   - Ох, якби я мав чарівну скарбницю бажань! Дівчата підійшли до нього і попросили розповісти все, що він знає про неї.
   Придворний відповів:
   - Ця скринька виконує бажання, незалежно, які б вони не були, тому й дістала назву: «Чарівна скарбниця бажань»
   Катя і Аліса здивувалися і запитали:
   - Де можна знайти цей дивовижний предмет?
   Придворний відповів:
   - Потрібно перейти ліс, переплисти річку і знайти печеру, яка буде в одній горі з трьох, але в якій саме я не знаю.
   - Дякуємо вам за цю інформацію,- сказали дівчата.
   Вони вийшли із палацу і почали йти в пошуках скарбниці. Аліса побачила стежку і покликала Катю. Декілька хвилин мандрівниці йшли, а коли стежка закінчилася - вони побачили ліс.
   Через невеликий проміжок часу дівчата перейшли ліс і почали шукати річку.
   Ось вони знайшли річку, але човна не було.
   Аліса сказала:
   - Як же ми її перепливемо?
   Катя впевнено сказала:
   - Човен є, це я знаю точно, тільки він десь захований.
   Пройшло декілька хвилин і Катя скрикнула:
   - Ось човен, він був за очереттям! Катя і Аліса зраділи і сіли в човен. Дівчата раділи ще одну хвилину, а після цього почали плисти.
   Через півгодини, а може й більше діти перепливли річку, і перед ними появилася стежка, і як не дивно, вони пішли нею. Стежка була довга-предовга, виникло таке враження, що вона безкінечна, але дівчата подолали й це, і ось вони побачили три гори,в яких були печери. Катя й Аліса зраділи побаченому і зразу зрозуміли, що вони на правильному шляху. Дівчата зупинилися і сказали одна до одної:
   - Звідки ж нам знати, у якій печері скарбниця?
   Аліса каже:
   - Давай заглянемо у всі печери.
   Катя зразу погодилася тому, що сама хотіла це сказати.
   Зайшовши в першу печеру, дівчата скарбниці не побачили. Вони пішли в другу печеру, але і там скарбниці не було. Їхні сподівання здійснилися тоді, коли вони зайшли в третю печеру і побачили велетенську скриньку. Катя і Аліса вже почали загадувати бажання, але на одну мить зупинилися, і Катя сказала:
   - Все, що я бажала, я вже маю - я хотіла мати гарну подругу і я її знайшла. Це ти, Алісо.
   Аліса почула це і сказала:
   - Я теж хотіла мати гарну подругу і доля мені її подарувала. Це ти, Катю.
   Дві подруги обійнялися, але на мить задумались:
   - Навіщо ж ми ішли сюди?
   Катя дала відповіді на їхні запитання:
   - По-перше, переконатися, чи чарівна скарбниця існує. По-друге - загадати бажання. А найголовнішим є те, що під час пошуку ми знайшли не тільки скриньку, а й справжню дружбу.
   - Так, ти права. - сказала Аліса.
   - Ну що ж, потрібно повертатися додому тому, що скоро ніч, - сказала Катя.
   Вони повернулися додому і розповіли все своїм батькам.
   Тепер Аліса і Катя друзі до кінця життя.
                                                                                                                                                                                     

 

Коментарі  

Скорпіо ( Dimon Buh)
+3 # Скорпіо ( Dimon Buh) 17.07.2017, 18:08
ммм, навіщо колись в 2 чи 3 класі, як ще вчився в селі, написав книжку, а через деякий час спалив?Проте я ще її чудову пам'ятаю. Зараз я пишу зовсім інакші твори, проте про це ніхто не знає. І моє ім'я і прізвище тут теж певнене догадуються.
Відповісти | Скарга
Олександра
+7 # Олександра 19.04.2016, 11:43
Прочитали казочку дуже сподобалась.Раді і дякуємо дівчинці Мар;янці за гарну і повчальну казочку.
Відповісти | Скарга

Авторизація

phet colorad
mozaweb
golabz
.......................................